Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
тубілець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
тубілка — и. Жін. до тубілець … Український тлумачний словник
абориген — а, ч., книжн. Корінний житель країни або місцевості; тубілець, автохтон … Український тлумачний словник
автохтон — а, ч., книжн. 1) Корінний житель країни або місцевості; абориген, тубілець. 2) Організм, що виник у процесі еволюції в даній місцевості і, на відміну від алохтонів, живе в ній і зараз … Український тлумачний словник
бой — я, ч. У деяких країнах – хлопчик розсильний у готелі, на пароплаві; слуга тубілець у колоніях … Український тлумачний словник
абориґен — (представник корінних мешканців країни, місцини), тубілець, старожил, тутешній ім., місцевий, автохтон … Словник синонімів української мови
автохтон — (корінний мешканець, місцевого походження), абориґен, тубілець … Словник синонімів української мови
автохтон — 1 іменник чоловічого роду, істота тубілець автохтон 2 іменник чоловічого роду, істота про тварину автохтон 3 іменник чоловічого роду про рослину … Орфографічний словник української мови
туземець — іменник чоловічого роду, істота тубілець рідко … Орфографічний словник української мови
